Свято рідної мови
Ну щоб, здавалося, слова…
Слова та голос – більш нічого.
А серце рветься-ожива, як їх почує!..
Знать, від Бога і голос той і ті слова…
Тарас Шевченко
Слова Великого Кобзаря, засновника нової української літературної мови, ніколи не залишать байдужими патріотів своєї держави, бо мова – то є серце народу.
Тернистий шлях пройшло наше рідне слово, та вистояло, щоб дати дужі крила поетові, ніжну мелодію музиканту, силу і духовність народові.
Квітни, розвивайся, зростай, Мово, виплекана колоссям таврійських степів, осяяна промінчиками ранкового сонця, омріяна добром та ніжністю матері, яка переймається про долю своїх дітей.
21 лютого все прогресивне людство Землі відзначає Міжнародний день рідної мови для сприяння мовній культурі й різноманітності. Для того, щоб мова не зникла, за свідченням науковців, необхідно, щоб нею спілкувалися принаймні сто тисяч людей.
Уже традиційно у Червонопартизанській ЗОШ І-ІІІ ступенів цей день починається святковою лінійкою, на якій учні читають вірші, захищають наукові учнівські проекти, демонструють відео презентації.
Головна декларована мета дня рідної мови – сприяння мовній різноманітності світу і стимулювання вивчення іноземних мов населенням різних країн, оскільки мови вважаються важливим інструментом розвитку духовної спадщини планети. Цій темі присвячений диктант « Без мови немає народу», який писали всі учні та вчителі школи.
Підсумком святкування став конкурс юних філологів « Як парость виноградної лози плекайте мову…»,який об’єднав учасників у дві команди «Мовознавці» та «Ерудити».
Свято рідної мови у Червонопартизанській ЗОШ І-ІІІ ступенів ще раз підтвердило готовність українців вивчати рідну мову, удосконалювати культуру мовлення та берегти національний скарб.